- призвичаєний
- [приезвиеча/йеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
призвичаєний
Смотреть что такое "призвичаєний" в других словарях:
призвичаєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
призвичаєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до призвичаїти. || призвича/єно, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який звик до чого небудь … Український тлумачний словник
освоєний — на, не, Пт. Дієпр. пас. мин. ч. до освоїти; призвичаєний, ознайомлений … Словник лемківскої говірки
освоєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до освоїти. || осво/єно, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., рідко. Який освоївся з ким , чим небудь, призвичаївся до когось, чогось. 3) у знач. прикм., діал. Ознайомлений … Український тлумачний словник
при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… … Словник лемківскої говірки
досвідчений — а, е. Який має досвід (у 1 знач.), великі знання в якій небудь галузі і т. ін. || Який має життєвий досвід. || Призвичаєний, натренований (про зір, слух і т. ін.) … Український тлумачний словник
звиклий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до звикати. 2) у знач. прикм. До якого звик хто небудь; повсякденний, добре знайомий; звичний. 3) у знач. прикм. Призвичаєний до чого небудь, натренований … Український тлумачний словник
невиїжджений — а, е. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня) … Український тлумачний словник
звиклий — ла, ле, Призвичаєний, звичайний … Словник лемківскої говірки
